Сергій Кургінян: біографія, національність, фото
Опубликованно 22.10.2018 00:24
Сергій Кургінян є дуже різнобічною людиною – геофізиком, політологом, політиком, художнім керівником театру, засновником руху лівого спрямування під назвою «Суть часу». Представники останнього є прихильниками відновлення Радянського Союзу. А також він очолює фонд «Центр Кургіняна». Загальні відомості
Сьогодні вік Сергія Кургіняна - 68 років. Він пише статті, присвячені аналізу світових політичних процесів, актуальних подій суспільного життя, проблем теорії катастроф і стратегії прийнятих рішень. Є автором понад десяти книг, серед яких такі, як «Політичне цунамі», «Уроки жовтня», бере участь у різних політичних програмах в якості співведучого.
У деяких ЗМІ його малюють як представника «шостої колони», що діє всередині Кремля. Спочатку він виступав за так звані європейські цінності, за інтеграцію із Заходом, у представників якого він бачив не ворогів, а лише конкурентів, за невтручання РФ в події на Донбасі. Початок біографії Сергія Кургіняна
Національність його – вірменин. Хоча він народився в Москві в 1949 році його батько був вихідцем з маленького вірменського села. Родина Сергія Кургіняна була інтелігентною. Батько – професор, історик, дослідник Близького Сходу. Мати – філолог, науковий співробітник літературного інституту. Дід і бабця по материнській лінії – потомствені дворяни.
З самого дитинства Сергій мріяв піти в артисти, він брав активну участь у художній самодіяльності, займався у шкільному драмгуртку, отримував ролі у виставах. Відразу після школи вступити в театральний він не зміг. Але він почав вчитися в геологорозвідувальному інституті, де на другому курсі створив аматорський театр і керував ним. Молоді роки
Закінчивши в 1972 році вуз, молодий чоловік працював в Інституті океанології, з часом ставши науковим співробітником, а потім і кандидатом наук. З 1980 року він працював в геологорозвідувальному інституті, який закінчив.
Сергій поєднував наукову діяльність та творчі захоплення, залишаючись режисером театру-студії, організованого ним у студентські роки. У 1983 році він заочно закінчив училище імені Щукіна.
Пізніше про Кургиняне писали, що сьогоднішній адепт Радянського Союзу в той час не ходив у прихильників соціалістичного ладу. Більш того, він неодноразово говорив про жахи сталінського режиму. А також підкреслював, що у нього як у нащадка дворянського роду немає причин виявляти повагу до радянської влади. Освіта ЕТЦ
У 1986 році театр, колишній улюбленим дітищем Кургіняна, визнали державним, він отримав назву «На дошках». Сергій залишив роботу за першою з своїх спеціальностей, повністю присвятивши себе творчої діяльності. Однак його режисерська стезя тоді не була успішною. Єдиний спектакль під назвою «Пастир», який він поставив за однойменною п'єсою Булгакова, був провальним. Але Кургінян досяг успіху як господарник.
У 1987-м на базі театру-студії сталося установа ЕТЦ – «Експериментального творчого центру». Його підтримав секретар виконкому Моссовета Ю. Прокоф'єв, і центру надали кілька приміщень в центрі Москви, а також грошові кошти. У 1990-му ЕТЦ перейменовують в Міжнародний громадський фонд, або «Центр Кургіняна». З 2004 року центр став входити в асоціації з Департаментом ООН.
Продовжуючи розглядати біографію Сергія Кургіняна, не можна не сказати про нього як про політику. Кар'єра політика
У період перебудови Сергій Ервандович підтримував починання Михайла Горбачова. Однак розпаду СРСР він не хотів, лише виступаючи за модернізацію існуючої системи, яка була адміністративно-командною. Він став членом компартії з метою впровадження своїх ідей, що складаються в удосконаленні та зміцненні державності, протистояв демократам, які бажали загибелі імперії.
За посередництва М. Прокоф'єва, голови Мосміськвиконкому, Сергій Кургінян побував у Баку як член групи політичних експертів з метою врегулювання конфлікту між вірменами і азербайджанцями. Звіт, який він представив за результатами поїздки в Політбюро ЦК компартії, включав точні прогнози щодо подальшого розвитку ситуації. У зв'язку з цим його і в подальшому стали запрошувати як експерта. Ще він прямував до Литви, Карабах, Душанбе.
У 1991-му Кургінян став неофіційним радником у М. Горбачова, запропонував останньому план виходу країни з кризової ситуації. Як пізніше стверджував Сергій Ервандович, між ним і главою держави були розбіжності, що стосувалися шляхів виведення з глухого кута СРСР і партії. Підтримка путчу і «Лист тринадцяти»
У біографії Сергія Кургіняна часом проглядаються суперечливі політичні позиції. Так, під час серпневого путчу політик підтримав ГКЧП, оголосивши про це в одній з публікацій, де назвав себе його ідеологом. Керівник КДБ Ст. Крючков, один із змовників, був їм згодом прийнятий в ЕТЦ. У період внутрішньополітичного конфлікту, в 1993-му, він був присутній в приміщенні Верховної Ради, але був виставлений звідти прихильниками походу на "Останкіно", так як був проти цього. Інформацію про це він невідкладно надав громадськості.
У 1996-му політик запропонував великим підприємцям стати на бік держави, ініціювавши поява відозви, що отримав назву «Лист тринадцяти». Серед підписали його осіб були такі, як Борис Березовський, Віктор Гордилов, Олексій Ніколаєв, Михайло Фрідман, Михайло Ходорковський. Згодом підсумком альянсу глави держави і великого бізнесу стало встановлення олігархічного ладу. Сергій Кургінян: особисте життя
Його дружина – Марія Маміконян, з якою він познайомився в період студентства. Одружилися вони в той же час. Сьогодні вона є артисткою театру «На дошках», працює в ЕТЦ і очолює РВС – «Батьківське всеросійське опір». Ця організація діє в області проблем захисту сім'ї питань освіти. Нею заперечується західна модель виховання і пропагується заборона на сексуальне просвітництво дітей.
У 2015-му РВС провело в Санкт-Петербурзі акцію, пов'язану з розповсюдженням в школах країни своєї газети, яка викликала суспільний резонанс. Багато хто з депутатів Заксобранія обурювалися тим, що дітей за фактом вибрали в якості мішені политпропаганды. Крім того, на думку депутатів, видання представило такий погляд на історію країни, який спотворює дійсність.
У пари є дочка 1977 року народження, яку звуть Іриною. Вона також є співробітницею «Центру Кургіняна», має історичну освіту і кандидатський ступінь, виховує доньку. Кургінян сьогодні
У 2011 році він заснував рух «Суть часу» левопатриотического спрямування, за що отримав прізвисько агресивного патріота. Виникнення цього руху пов'язано з ток-шоу під назвою «Суд часу» та подальшими лекціями, розміщеними в Глобальній мережі. У них Сергій Кургінян розкривав свої політичні погляди.
В якості лідера створеної ним структури він організовував мітинги, проводив різні акції. Так, їм перед публікою була спалена біла стрічка, що символізує чистоту і протест. У 2012-му політик був серед ініціаторів дій, які були спрямовані на запобігання в Росії так званої помаранчевої революції, схожою на українську.
Їм, зокрема, було засновано «Антипомаранчевий комітет», спрямований проти розпаду Радянського Союзу. У той час діячі опозиції стали звинувачувати його в тому, що він працює на В. о. Путіна. У 2013 році політик ініціював проведення батьківського з'їзду, де і було засновано РВС, головою якого стала його дружина Марія Рачиевна Маміконян. Деякий час на цьому заході був присутній президент Путін виступив з короткою промовою.
У 2014-му Кургінян здійснив поїздку в Донецьк, де їм була зроблена спроба звинуватити у зраді Ігоря Стрєлкова. Тим самим він викликав шквал обурень і спорів на інтернет-форумах. Як відзначають мас-медіа, Кургінян є політиком, що володіє унікальною здатністю, перебуваючи в позі опозиціонера, одночасно зберігати лояльність чинним владі. Автор: Ольга Стрєлкова 26 Вересня, 2018
Категория: Новости Моды
